Kroda - Поплач Менi, Piчко... (Cry To Me, River...) lyrics
Tracks 02. Приданий Бесконечны
03. Где Увековечен Был Ми& 04. Иней Крови (Hoarfrost Of Blood) 05. Рідний Край (Native Land) 06. Грому Палиці Коряві (Gnarled 07. Поплач мені, Річко... (Зр 02. Приданий Бесконечны
Осень?
Листья, прожилок рунной вязью испещряя, Красным окрасит, золота блеск не щадя? Осень? Туманом укроет, грязную слякоть скрывая, Утонет в холодных каплях дождя? Зима? Буйства вьюг принесет, завывая, Бестией рвутся спесиво ветра? Зима? Льдами скует, инеем посыпая, Листвы рун тайны пряча в снега? Весна? Первой травой украдкой пробьётся, Талых снегов ручьём пронесётся, Посланье зимы сочтя? Весна? Прочтёт и узнает то, что скрывалось, На потемневших листьях осталось, Сплетеньем побегов опишет тогда? Лето? Укроет листвою, схоронит под кронами, Донесет? Лето? Прощаясь расскажет, прошепчет ветрами, Осенним туманам то пропоет? 03. Где Увековечен Был Ми&
Безмолвная серость туч грозовых,
В болота зеркале отражаясь, Всплески зарниц дарила земле, Лесной тишиной восхищаясь. Ветра порывы врывались туда, Где шумело лишь листьев паденье. Печалью обдало чертоги мха В безмятежном болот запустенье. Нарушая покой - Гром возгремел, Бури приход вещая. Замлел в оцепенении лес, онемел, Первой капли звон ожидая? С грохотом сотен тысяч камней - Вода полилась в одно мгновенье; Сорвавшись бураном штормовым, Ветер крушил вековое забвенье. Потоком хлынув, обрушился дождь, Благость спокойствия сметая? Дико ревел-завывал ураган, Былую размеренность погребая. ?Где корни деревьев?! ?Где кроны теперь?! Повсюду их сети сплетенье!.. Где увековечен был мир и покой - Лишь Хаос, Руины, Смятенье? 04. Иней Крови (Hoarfrost Of Blood)
В лучах восходящего Солнца
Багровеет ледяной покров, Тот, что осыпав, холодом сковал, Оплел паутиною снов. Иней Крови мерцает, искрясь, Алым прахом осыпаясь, тает Кровавыми струпьями запекаясь, Чернеет, тускнеет, пылью исчезает? Сколько крови пролито на этой земле, Что снег окрасился в цвет зари?.. Кровь Героев вернули потомкам Отцы, Дабы Войском защитников встали они! ?Дали знак вставать в ряды, Точить мечи, готовясь к бою - Чтоб вьюги кровавые врага погребли, Чтоб реки наполнились вражеской кровью! Время знамёнам петь на ветру, Время штандартам дать вдохнуть воли, Время Арийскому Духу восстать, Вены наполнить Инеем Крови! Пусть ярость заставит сжать кулаки, А волчий рык - клокочет в горле! Удар за ударом - полягут враги! Шаг за шагом - очистим бранное поле! 05. Рідний Край (Native Land)
Це все - Наша Земля!
Наш Рідний Край! Це - Батьківщина твоя й моя, Завжди це пам'ятай!> Слався в віках, завжди жива, Земле моя! Україно моя! Мати - країна, в світі єдина - Вільна, могутня, велична, старовинна! З Діда-прадіда онукам-нащадкам У спадок лишилась - Слов'янська Земля, що від Предків-Богів нам дісталась! ...Море й річки, озера й ставки, Дубові ліси й безмежні степи, Синє небо та Сонце ясне, Зорі яскраві, їх світло сумне... Слов'янським Духом і Кров'ю Просочена наскрізь вона. Бережи Рідну Землю свою - Як Мати вона - одна! Пригадай славних Пращурів, Котрі вмирали... Воїв тих, що з мечем у руках Землю цю захищали! Всім величним героям, Що віддали життя За Рідний Край - Щиро вклоняюся я! Пам'ять про них завжди живе! Слава Героям! Слава тобі, Рідна Земле! ...Сніжні Карпати в могутніх борах, Вкритих туманом лісових стежках, Співи птахів і тишу ночей - Я пам'ятатиму до смерті моєї... ...Місячне сяйво, мов чиста сльоза, Курганами, Дніпро та порогів гроза... Квіти й дощ прикрашають тебе... Слава тобі, Рідна Земле! 06. Грому Палиці Коряві (Gnarled
З дощу зіткане простирадло
Сутінок туманом стине, Сірим саваном похмурим З неба краплями полине... Велич хмар заметушилась, Розриваючись на плями. Грізно вдарили у землю Грому Палиці Коряві. Гнів нестримний блискавичний Полихнув холодним сяйвом - Люто срібною сокирою Повітря простір розсікає... Грому Палиці Коряві Вщент трощили-розбивали Хрест над Капищем прадавнім, Лише попіл залишали! Праху сором дощем змиє Із землі криваві шрами Там де Били! Били! Били! Грому Палиці Коряві!.. Та вже не змиють дощу сльози Ганьби християнської управи І не розтрощать років болю Перуна Палиці Коряві!.. 07. Поплач мені, Річко... (Зр
Поплач мені, Річко...
Розкажи про дні часів прадавніх. Те, що бачила за давніх-давен, Пошепки перекажи у краплях. Хвилями неси у небуття Відголоси битв, Де брат меча підняв на брата. Течії журчанням голоси: ?Зрада!" Хто зганьбив ім'я своїх Дідів?! Хто занапастив Прадавню Віру?! Хто віддав у лапи ворогів Слов'янську землю?! ?володимир!" ?Жалюгідний нащадок Великого Князя Святослава син нікчемний - Братовбивця й зрадник Віри, ?святим" за зраду наречений." На священній землі Будував хто церкви? ?Тряслося від жаху тоді це стадо, Коли прибивав свого щита Князь Святослав на Воротах Царграда!" |